Старша група

  • План роботи практичного психолога на навчальний рік:

    I. Діагностична робота

    • вивчення взаємовідносин між дітьми у групі (листопад)

    • вивчення психологічної готовності до школи (грудень, квітень)

    • індивідуальна психодіагностика — за запитом батьків

     II. Розвиваюча робота

    • групові та індивідуальні заняття

    Розвиток пізнавальних процесів:

    1. розвиток спостережливості, здатності управляти своєю увагою. Ігри на формування самоконтролю типу «Роби, як я», «Хто більше побачить».

    2. Формування у дитини сприйняття оточуючого світу. Вправи на формування окремих ознак предметів з опорою на зір та сприймання. Ігри на розвиток здорового сприймання, уяви типу «Хто більше назве», «Хто швидше розкладе картинки». Ігри на розвиток слухового сприймання типу «Впізнай за голосом». Ігри на орієнтування в просторі.

    3. Розвиток пам’яті: зорової, слухової, рухової типу «Що змінилось», «Впізнай, хто це».

    4. Розвиток мислення та мовлення за допомогою логічних прийомів: аналіз, сінтез, порівняння, узагальнення, класифікація, умививід, систематизація, серіація, заперечення, обмеження.

    Розвиток соціально-емоційної сфери

    1. розвиток гнучкості поведіни, здатності адекватно реагувати на різні життєві ситуації

    2. формування установки «Я — хороший, ти — хороший»

    3. формування здатності емоційної саморегуляції

    4. оволодіння дитиною «мовою» емоцій яка способом виражєення особистого емоційного стану.

     Протягом року створюємо альбом «Це Я!».
    Альбом призначений для спільної роботи дорослих з дітьми по формуванню у них уявлень про себе, свої родини, друзях, оточуючому світі. Спільна робота над створенням альбому є захоплюючою грою для дітей.
    Розділи альбому: «Це я», «Це моя родина», «Родинне дерево», «Більше за все мені подобається», «Моя улюблена пора року», «Улюблені казки, ігри, тварини», «Мої друзі», «Що мені подобається в дитячому садочку», «Моя мрія» тощо.

    Особливості розвитку дітей шостого року життя

    У п’ять років діти порівняно з чотирирічними вже досить самостійні: прийшовши в садок, вони спокійно прощаються з батьками і охоче йдуть у свою групу, вітаються з вихователем, уміють самостійно вдягатися, роздягатися, вмиватися, причісуватися, тримати в порядку свої речі, шафу, тощо.

    Гра залишається провідною діяльністю дітей цього віку. Сюжетно-рольові ігри стають складнішими, тривалішими, сюжети їх бьльш розгорнутими, тематика ігор назвичайно різноманітна, ігри набувають колективного характеру. Діти посинають відображати в іграх події і ситуації не тільки з власного досвіду, а й такі, про які дізналися від дорослих, з книжок, з теле- і радіпередач. Дошкільнята привчаються заздалегіть домовлятися про тему гри. Вони самостійно розподіляють ролі, добирають потрібний ігровий матеріал, а сожет гри визначається і розвивається в рольовихдіях кожного учасника. Однак не завжди малята вміють і можуть узгодити свої задуми з іншими. 

    Не всі діти вміють організувати гру, визначити свою роль. Тому у вихованні рольової активності, впевненості, умінь діяти спільно, узгоджувати свої дії з діями інших надзвичайно важливе ісце займають ігри-драматизації, в яких наперед задані сюжет, ролі і готові тексти до них. Шостий рік життя — це вік найбільшої активності сюжетно-рольових ігор, ігор-драматизацій, ігор з чіткими правилами (рухливих, дидактичних), ігор колективних і самостійних. Це вік розквіту художніх видів діяльності. Творчість дитини яскраво проявляється в тому, що вона попереднью задумує, а потім втілює задум у власному малюнку, оповіданні чи казці. 

    У пізнавальній діяльності особливого значення набувають наочно-образне мислення, а також творча уява. Доброю передумовою до них є сприймання. Сприймання продовжує розвиватися за трьома основними напрямами:

    1. уявлення дітей про предмети, явища та їх властивості розширюються и поглиблюються відповідно до загальных еталонів;

    2. способи використання предметів стають значно точнішими та доцільнішими;

    3. обстеження предметів стає систематизованим і послідовним. Різко зростає осмисленість сприймання. Розвиток сприймання а наочно-образного мислення забезпечує дитині розуміння властивостей предметів та різних зв’язків між ними.

    Поглиблення та збагачення уявлень про колір, форму, величину та інші властивості предметів відбувається за умов систематизації цих уявлень у практичних діях. Наприклад, у процесі ознайомлення з певним кольором діти мають дізнаватись про послідовність кольорів у спектрі, про поділ кольорів на теплі і холодні, по відтінки, що займають місце між кольорами спектра. Тут важливе значення мають дидактичні ігри (групування готових кольорів, утворення нових кольорів і відтінків). Уявлення про форму предметів поглиблюється. Стають чіткішими, змістовнішими, якщо діти активно шукають відмінне і подібне, групують предмети, поділяючи на округлі і прямолинійні тощо. При порівнянні різних властивостей предметів більшість дітей до 6 років вже привчаються обходитись без практичних прийомів (прикладання, переміщення, обведення рукою контурів). Ці дії успішно замінюються зоровим порівнянням. 

    Розвиток образного мислення допомагає дітям користуватись в іграх і заняттях планами, схемами, моделями (план кімнати, майданчика, модель слова, задачі). Змінюється характер запитань до вихователя, до батьків. Поряд із запитаннями «чому?», «для чого?» все більше з’являється питань тиу «а правда що?». Ці питання свідчать про те, що у дитини складається власна картина світу.

    Важливим завданням навчання і вихованя п’ятирічних дошкільнят є забезпечення умов для розвитку довільних психічних процесів (довільного запам’ятовування, довільної уваги) і дотримання певних норм та правил поведінки.

    У цьому віці діти починають більш виразно усвідомлювати відомості про себе, про свої основні риси,  можливості і оцінюють себе. Зрозуміло, що такий образ складається під впливом батьків, вихователів, ровесників. Діти починають більш чітко усвідомлювати себе як членів родини, групи дитячого садка, як дівчаток і хлопчиків, представників певної нації, країни.

  • Чи готова ваша дитина до школи?

    Для того, щоб ви могли самі оцінити підготовленість дитини до школи, пропонуємо вам невеличкий тест.

     

    • Чи хоче ваша дитина йти до школи?

    • Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається і навчатись буде цікаво?

    • Чи може дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор?)

    • Чи може ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромитись?

    • Чи вміє дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

    • Чи може дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

    • Чи вміє відміняти іменники за числами?

    • Чи вміє читити по складах або цілими словами?

    • Чи вміє рахувати до 10 і назад?

    • Чи може рохв’язувати прсті задачі на віднімання та додавання одиниці?

    • Чи правильно, що дитина має тверду руку?

    • Чи любить малювати та розфарбовувати картинки?

    • Чи може користуватися ножицями та клеєм?

    • Чи може зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

    • Чи знає назви диких і свійських тварин?

    • Чи може узагальнювати поняття?

    • Чи любить дитина самостійно працювати?

    • Чи може розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

     

    Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

    Отже, якщо їх:

    15-18 — дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо й виникнуть, можна легко подолати;

    10-14 — Ви на правидьному шляху, дитина багато чому навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть вам, над чим ще потрібно попрацювати;

    9 і менше — почитайте спеціальну літературу, зверніться до психолога, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, що вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати, але пам’ятайте, що всі ми учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником. Готовність до школи- це комплекс здібностей, які піддаються корекції.


     

    Гра «Паршут» в старшій групі